Расстояния любви

Ирина Шалиско Егорова

В новогоднем бреду
Я бездумно бреду
Я безумно люблю
И в любви растворяюсь

Я люблю, когда мир
Без злодеев-проныр.
Близких, город, планету люблю.
В этом я откровенно признаюсь.

За родных, за друзей,
Все тревога сильней –
Мы судьбой наших дней
Так разъехались-разбросались!

Океаны и мили воздушных дорог…
Время уходит в  песок
Но любви не мешает срок!
Мы будто вчера расстались...

И в весеннем бреду
Я всё также бреду.
Я безумно люблю…
И в любви своей растворяюсь…

Санкт-Петербург 2014

Стихи Украины

Ніна Макогон

Пам‘яті 17-річного Героя України

Назара Войтовича

Матусю, я в Київ вже їду,

Ти вибач, тобі не сказав.

Ти вибач мені, моя ненько,

Я за Україну повстав.

Синочку, ти зовсім малий ще,

Куди ж ти, дитино, верни!

Матусю, якщо я загину ,

Ти тихо мене пом‘яни.

Спасибі тобі, моя мамо,

Що в школу водила мене

І казочку на ніч читала,

Цілунком будила мене.

Вдягала сорочечку білу

Або вишиванку мою ,

Казала: «Люби Україну,

Історію знай ти свою.»

А ти пам‘ятаєш, я бігав,

На сходах я якось упав,

Розбив тоді сильно коліно,

А тато: «Козак ти!», - сказав.

А як зовсім був я маленький,

Я дуже боявсь темноти,

Тулив до лиця свою щічку

І плакав: «Матусю, це ти?»

А якщо обід ти варила,

То я біля тебе читав…

Усе закінчилося, мамо,

Господь мене в небо забрав.

Синочку, а як же кохання,

А як же невістка , онуки?

Нікого матусю не буде,

Лиш жовті троянди розлуки.

Не плач, моя мамо рідненька,

Калину мені посади.

Я ангелом з неба прилину

І прийду до тебе у сни.

От скифов до наших дней. Как менялась карта Крыма за 3 тысячи лет